Но, знаешь, на этот раз я решил не ограничиваться только этим. Я решил, что мне необходимо пережить что-то новое, что-то овердохуя драйвовое! И вот тогда и пришла мне в голову идея - почему бы не совместить наркотическое эйфорическое состояние с моей страстью к горным лыжам?
Так что я решил отправиться в горы, чтобы совершить настоящий подарок для своего ядреного организма. Я собрался с друзьями, залезли в машину и поехали в горнолыжный курорт. Было просто охуительно! Смело брал все новые и новые дозы, чтобы избавиться от страха перед стремительными спусками.
Сидели мы там, на склоне, в теплом кафе, запивали глотками крепкого эспрессо и обсуждали наши адреналиновые приключения. Все одобрили мою идею, некоторые даже предложили герыч себе в дозе на ночь.
Но я решил, что для меня будет достаточно того, что у меня есть. Да и рассчитывать на свою силу воли стоит всегда.
И вуаля, вот я уже на вершине горы, смотрю вниз - страшновато, но так адреналиново! Вперед к самой настоящей оргии эмоций!
Я летел по склону, ощущая ветер в лицо и покоряя каждый метр трассы. Все мое тело жаждало этого адреналина, а мой разум был свернут в узел от удивительного состояния бодяженной гычи.
Когда я закончил спуск, я просто не мог поверить своим глазам! Такого расслабления и умиротворения я еще не чувствовал. Я понял, что в этой комбинации наркотиков и естественного экстрима есть что-то такое особенное!
Ман, я не призываю к употреблению наркотиков или смешиванию их с катанием на лыжах. Это история стоит вне времени и законов, это моя личная история о том, как я пережил настоящие ощущения и победил свои страхи.
Братаны, я не заставляю никого следовать моему примеру, каждый сам может решить, каким способом получать эйфорию. Я выбрал свой путь, и несмотря на все риски, считаю, что он был того стоит! Пусть нам удачно продолжать совершать умопомрачительные подвиги и наслаждаться каждым мгновением своей жизни!
А, кстати, если ты еще не понял, брат, несмотря на все эти сумасшедшие приключения, я все-таки решил оставить наркотики в прошлом. Жизнь прекрасна без них, особенно когда ты можешь чувствовать подобное счастье и адреналин без них!Вот и началось все одним дропом. Я, сидя в своей затхлой комнатушке, мимоходом услышал разговор на улице про закладки. Ну, я человек любопытный, и решил разобраться, что это такое. Помчался я на стендаль, где валялся один паль. Взял его и побежал домой, чтобы чекать его.
Когда я раскумаривал этот подозрительный пакетик, мои глаза вдруг стали светиться. В нем был настоящий кокаин! Нет, ребятки, это не какая-то марца, это был настоящий ураган, буря эйфории, которая ворвалась в мою жизнь и перевернула все с ног на голову.
Ну что я мог сделать? Закружившись от предвкушения приключений, я пошел на улицу полный решимости пристроиться к девушкам. Ах, да, забыл сказать, что наркомания и юмор - это две вещи, которые при первом взгляде на лице могут показаться непримиримыми, но оказывается, они прекрасно сочетаются!
Мой первый опыт с девушками на улице был удивительным! Да, наркотики приводят к странным последствиям, и я даже не помню, что я смешного тогда сказал. Но девушки смеялись, а это было самое важное!
Проходили дни, а я все глубже погружался в мир наркотических просветлений. Мой мозг глючил, как старый компьютер, и я стал видеть вещи, которых раньше даже не мог себе представить. Шутки стали страннее, но все равно смешными. Я стал настоящим наркоманским комиком!
Когда я залезал в такси с нервным дропом в руках, водитель посмотрел на меня и сказал: "Ты что, парень, из поделяшек закладки покупаешь? Этого вечером хватит!".
Но, конечно же, такое не могло продолжаться вечно. Я пропускал выступления, становился все более и более нервным, а шутки уже не вызывали такого смеха, как раньше. Мой мир стал серым и пустым, и я понял, что пора что-то менять.
Наркоманский комик - это прошлое, к которому я больше не хочу возвращаться. Возможно, мои шутки стали не такими безумными и отбитыми, как раньше, но теперь они просто искренние и заразительные. И самое главное, я вижу, какие волшебные моменты они приносят людям. Глистайте вечерами на концерты, где комики будут подрывать вашу смешку наркоманией своих шуток. И помните, что важно смеяться над жизнью, но не отравлять ее наркотиками.
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
